Кожне село, кожний закуток рідного краю має свою неповторну історію. Деколи настільки багату та насичену легендами, фактами, дійовими особами, що на них не можна не звернути увагу. Вони цікаві для всіх, хто дорожить минувшиною своєї малої і великої Батьківщини.

Саме про це повість "Судний день на Покрову". У ній відображені події, що розгорталися у 1673 році на теренах сучасного Покровського району Дніпропетровщини. Вони подані на тлі битв і суспільних процесів, які відбувалися у південних регіонах України.

Знати про них дуже важливо. Адже справжній українець той, хто береже пам'ять про давнину свого роду-народу, дбає про рідну мову і культуру.

Що стосується поняття "судний день", то взагалі воно означає останній день існування світу, коли Бог судить людей. Проте є й інше тлумачення: судний день – то день води, походить від прадавнього слова «су», що означає вода, а вона завжди була перепоною, межею, рубежем чогось. Воно збереглося у тюркських мовах. Звідси походять і такі слова як судно, сутінки, сусід, супутник, сутичка, супокій, сумирний, суміжний, суміш, сулія, сура, сурина тощо. Саме таким смислом послуговується автор.

2015 рік