Пригодницький роман "Зловити характерника" розповідає про запорозького козака-характерника, який володіє унікальними здібностями, що отримав від давньослов'янських волхвів-укрів на острові Хортиця. Головний герой – уособлення справедливості, доброти, людської гідності – прагне протистояти силам зла. Автор змальовує його, як і інших персонажів, у двох часових вимірах – в другій половині ХVIІ століття (під час походу на Кафу Війська Запорозького Низового під проводом кошового отамана Івана Сірка) і в наші дні, більшість подій відбувається в Криму, а також на Запоріжчині та Полтавщині. Для цього використовує таке до цих пір суперечливе явище, як перевтілення душ або реінкарнація. Персонажі роману з однаковими іменами перекочовують із давнини у сучасність і навпаки. Конфлікт розгортається між характерником Остапом і запроданцем Андрієм. І не лише через кохання до красуні Оксани, а через різне світосприйняття та розуміння свого призначення на землі. А в підтексті – це боротьба між людяністю і бездушшям, правдою і кривдою, любов'ю і ненавистю, волею і рабством. І все це на історичному тлі – минувшини і сьогодення України. У творі в сатиричній формі подаються такі прикрі явища нашого буття, як продажність, брехня, корупція, зрада і найогидніше – зрощення влади та силових структур з криміналітетом. Не спроможна протистояти таким проявам і церква. Все це – пряма загроза суверенітету України, правам її громадян різних національностей і віросповідувань.

Автор чимало уваги приділяє проблемі збереження народних звичаїв і традицій як основи гармонійного розвитку суспільства і України в цілому. Він вважає, що відцуравшись від давнини, людина збивається на манівці, втрачає орієнтири і потрапляє у залежність від політичних маніпуляторів та махінаторів, перестає бути вільною. Минуле програмує майбутнє. А рідна мова, історія та культура – це фундамент благополуччя українського народу на віки.

7 січня 2014 року